“Чорний біль квітучої землі” : до 40-ї річниці Чорнобильської трагедії

 

 

 Онлайн-огляд літератури

26 квітня 1986 рік. Жодна подія після Другої світової війни не зачепила за живе стільки людей у Європі, як вибух 4-го реактора Чорнобильської АЕС.

25 квітня 1986 року13 год. 00 хв. – згідно графіку зупинки реактора на планово-попереджувальний ремонт персонал приступив до зниження потужності 25 квітня 1986 р. 14 год. 00 хв. – відповідно до програми випробувань відключається система аварійного охолоджування реактора. Перебіг подій. Будівництво ЧАЕС. Монтаж вгорі реактора. Через паровий вибух реактора ця “кришка” (сотні тонн) злетіла і впала навскіс – вся радіація на волі. 26 квітня 1986 р. 1 год. 20 хв. – для утримання потужності реактора з нього були виведені стержні автоматичного регулювання, порушивши строгу заборону працювати на реакторі без певного запасу стержнів 26 квітня 1986 р. 1 год. 24 хв. – відбувся вибух. Вибух стався о 1 год. 24 хв. Ніхто не підозрював, що вибухнуло і загорілося атомне паливо. Рятувальники згадували: “...зруйновано апаратне відділення. Горить покриття блоку на висоті від 12 до 71,5 метра. По зовнішній драбині я піднявся на дах машинного залу. Хлопці чаділи від їдкого диму, чоботи вгрузали в кип’ячий бітум” Чорнобильська атомна електростанція.

 

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Постраждали 12 областей України. Радіоактивна хмара зачепила схід США Радіоактивні дощі зафіксовані в Ірландії. Забруднені води Дніпра і Прип’яті.

Через 36 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшла притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

      До зони відчуження нерідко організовують екскурсії, і бажаючих неймовірно багато. А журнал Forbes навіть включив це місце до переліку найекстравагантніших туристичних місць. Щороку, 26 квітня, весь світ згадує і вшановує пам’ять про загиблих.

    Аккерман Г. Пройти крізь Чорнобиль / Г. Аккерман ; пер. з фр. П. Таращук. – Київ : Либідь, 2018. – 166 с.

Книжка Галі Аккерман - це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур - адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною.

 

    Алексієвич С. О. Чорнобиль: Хроніка майбутнього : короткі розповіді / С. Алексієвич ; пер. Оксана Забужко, – Київ : ФАКТ, 1998. – 194 с.

   Художньо-документальний роман Світлани Алексієвич, говорить голосами “маленьких людей” про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами “зони”.

  Купрієнко О. Чорнобильська хроніка. Люди. Кн. 1 / О. Купрієнко, А. Багірова. – Харків : Фоліо, 2021. – 205 с. : фот.

Книжка-присвята містить історії шістнадцятьох свідків й учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомників, пожежників, медиків, монтажників, операторів. Вони розповідають “по-рентгенівськи”, безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип’ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством.

        

Плохій С. Чорнобиль : Історія ядерної катастрофи / С. Плохій. – Харків : Бібколектор, 2019. – 396 с. : іл.

Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важкою ношею для економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності.

 

Середюк О. М. Радіація чи “радіофобія”? Журналістське розслідування Чорнобильської катастрофи 1986 року / О. М. Середюк. – Нововолинськ : Оснастка, [2018]. – 39 с.

Ця книга – одна з перших сміливих розвідок про катастрофу віку, в якій розказано правду про радіацію,  що впала на голови українцям і яку намагалися приховати комуністичні колоборанти.

 

 

 

Тарас Я. Мікрорентґени української пам’яті / Я. Тарас. – Львів : Апріорі, 2017. – 112 с. : іл.

Висвітлюється діяльность комплексної історико-етнографічної експедиції в 1994–2003 рр. у радіоактивно забруднених територіях Полісся, дається характеристика зони відчуження, описується життя поліщуків в екстремальних умовах, висвітлюється враження від окремих сіл,  змальовані окремі портрети членів експедиції, показано природнє самовідновлення екосистем, зафіксовано новітній фольклор, що витворився під час роботи членів експедиції з респондентами.

  Шовкошитний В. Чорнобиль: я бачив : повість / В. Шовкошитний. – 3-є вид. перероб. й доп. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 326 с.

Художньо-документальна повість “Я бачив” – це нова спроба одного з провідних українських письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам’яті й літературу факту. Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. 

 Щербак Ю. М. Чорнобиль : докум. повість / Ю. М. Щербак. – Київ : Дніпро, 1989. – 222 с.

Автор під час чорнобильської трагедії одразу поїхав туди у числі добровольців. А по завершенні написав повість “Чорнобиль”, яка була надрукована у журналі “Юність”. Завдяки художнім особливостям документального жанру (збереження живої розмовної мови, лаконічність, використання щоденних записів і авторських вражень) повість має величезну силу емоційного впливу та повний ефект достовірності, присутності. Хроніка подій забарвлюється у ліричні тони, її розбавляють відступи, оповіді людей та авторські враження.

Пропонуємо до Вашої уваги список літератури на дану тему 📕📕📕

Аккерман Г. Пройти крізь Чорнобиль / Г. Аккерман ; пер. з фр. П. Таращук. – Київ : Либідь, 2018. – 166 с.

Алексієвич С. О. Чорнобиль: Хроніка майбутнього : короткі розповіді / С. Алексієвич ; пер. Оксана Забужко, – Київ : ФАКТ, 1998. – 194 с.

Алексієвич С. Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього / С. Алексієвич ; пер. з рос., передм. О. Забужко. – Харків : Фоліо, 2020. – 284 с.

Андржеєвський А. Чорнобильська бувальщина / А. Андржеєвський. – Київ : Гамазин, 2019. – 156 с.

Борона Д. Чорнобиль : вірш / Д. Борона // Слово і час. – 2013. – 23 квітня. – С. 1.

Векленко О. Чорнобиль: етюди з натури = Chornobyl: Sketches from Life / О. Векленко ; пер. з англ. С. Орлов. – Харків : Фабула, 2019. – 144 с. – Текст укр. англ.

Вишневський Д. Європейська п’ятірка у зоні відчуження / Д. Вишневський, С. Гуменюк, О. Розуменко // Надзвичайна ситуація. – 2018. – № 10. – С. 50–53.

Вовк О. В. Урок позакласного читання “Чорний біль нашої землі” / О. В. Вовк // Зарубіжна література в школі. – 2013. – № 13/14. – С. 48–52.

Вроджені вади розвитку – Полісся – Чорнобиль : зб. наук. праць / ред. В. Вертелецький. – [Б. м. : б. вид.], 2016. – 254 с.

Гіркий чорнобильський полин // Позакласний час. – 2016. – № 3. – С. 11–12.

Горболіс Л. Чорнобиль як текст у творах Маркіяна Камиша / Л. Горболіс // Слово і час. – 2023. – № 3. – С. 50–65.

Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм / Т. Гундорова ; гол. ред. П. Швед. – Київ : Комубук, 2025. – 392 с. – (Перша українська платформа краудпаблішингу).

Гуцало Є. П. Діти Чорнобиля / Є. П. Гуцало. – Київ : Соняшник, 1995. – 102 с.

День Чорнобильської трагедії // Голос України. – 2025. – 26 квіт. – С. 8.

Десятерик Д. Екран катастрофи : про вплив Чорнобильської аварії на світовий кінематограф / Д. Десятерик // День. – 2021. – 7–8 трав. – С. 16–17.

Єременко О. З відстані болю: до пломінця Чорнобильської свічі : пекельний рай у повісті Катерини Мотрич “Політ журавлів над нетолоченими травами” / О. Єременко// Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 11. – С. 8–11.

Єрмакова В. Чорнобиль: два кольори : книжкова виставка / В. Єрмакова // Шкільна бібліотека. – 2012.– № 5. – С. 108–109.

Житня Л. Чорнобиль – очима жінок. Інтерв’ю з “атомною катастрофою” / Л. Житня. – Київ : Стелла-Гранд, 2020. – 606 с. : фот.

Здоровило Н. Книга життя й людського горя : письменниця Людмила Житня пропонує поглянути на Чорнобильську трагедію очима жінок / Н. Здоровило // Україна молода. – 2021. – 23 черв. – С. 9.

Кальніченко А. Чорнобиль: від катастрофи до поступового відновлення / А. Кальніченко // Землевпорядний вісник. – 2018. – № 4. – С. 35–40.

Киридон А. Чорнобиль-1986: актуалізація смислових кодів у просторі пам’яті / А. Киридон // Зовнішні справи. – 2016. – № 4. – С. 32–35. – Бібліогр. в кінці ст.

Костенко Л. З чорнобильської туги / Л. Костенко // Пам’ятки України. –

2016. – № 6. – С. 34–37 : фот.

Купрієнко О. Чорнобильська хроніка. Люди. Кн. 1 / О. Купрієнко, А. Багірова. – Харків : Фоліо, 2021. – 205 с. : фот.

Купрієнко О. Чорнобильська хроніка. Люди. Кн. 2 / О. Купрієнко. – Харків : Фоліо, 2021. – 206 с. : фот.

Лепаж Е. Одна весна в Чорнобилі : комікс / текст, худож. Е. Лепаж ; пер. з фр. О. Макарова. – Київ : Видавництво, 2020. – 164 с. : іл.

Лучанінова О. Л. Чорнобиль – рана незагойна / О. Л. Лучанінова // Позакласний час.– 2013.– № 5/6.– С. 54–58.

Марець Г. Я. “Чорний біль квітучої землі” / Г. Я. Марець // Мистецтво в школі. – 2012. – № 4. – С. 28–29.

Матвійчук Д. Аварія на Чорнобильській АЕС : 30 років потому / Д. Матвійчук, Л. Солодчук // Охорона праці. – 2016. – № 5. – С. 18–21.

Мікульонок І. О. Місто білого ангела : Славутич / І. О. Мікульонок // Країна знань. – 2012. – № 8. – С. 40–42.

Мікульонок І. О. Мовчазні “мешканці” мертвого міста / І. О. Мікульонок // Країна знань. – 2012. – № 8. – С. 38–39.

Не відболить : чорнобильська нота української поезії // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 4. – С. 2–3.

Перебийніс П. “Ворон лихо напророчив...” / П. Перебийніс // Пам’ятки України. – 2016. – № 6. – С. 8.

Петруччі М. Важка вода : вибрані поезії про Чорнобиль / М. Петруччі // Всесвіт. – 2011. – № 3/4. – С. 5–19.

Петрушенко М. Давній вибух і досі тримає в напрузі : чверті століття для ліквідації наслідків трагедії на ЧАЕС виявилося замало / М. Петрушенко // Урядовий кур’єр. – 2011. – 4 берез. – С. 1, 8–9.

Петрушенко М. "Ніхто не думав, що хати залишаться сиротами, а села підуть у небуття” : Чорнобиль: 25 років нашого життя / М/ Петрушенко // Урядовий кур’єр. – 2011. – 24 берез. – С. 17.

Пирогов І. А. Геоекологічна ситуація в Україні / І. А. Пирогов // Все для вчителя. – 2014. – № 2. – С. 114–117.

Плохій С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / С. Плохій ; пер. з англ.: В. І. Махонін, Є. Тарнавський ; худож. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Бібколектор, 2019. – 395 с.

Плохій С. Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні / С. Плохій ; пер. з англ. Р. Клочко. – Харків : КСД, 2025. – 224 с.

Поліщук Я. Метафора Чорнобиля : критична робітня / Я. Поліщук // Дзвін. – 2023. – № 9/10. – С. 225–230.

Прокопчук С. “Я працював у “команді смертників”. Мій радіопозивний був 216-й”: інтерв’ю з членом штабу з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986 рік), кандидатом технічних наук Петром Швидько / С. Прокопчук // Урядовий кур’єр. – 2013. – 17 квіт. – С. 8, 25.

Пуговиця М. “Ой у полі три тополі незелені...” : відлуння Чорнобиля / М. Пуговиця // Урядовий кур’єр. – 2010. – 24 квіт. – С. 8–9.

Пушкарчук А. ЧорнобильArt: віднайдення нової мови : у який спосіб українське мистецтво говорить про техногенну катастрофу світового масштабу / А. Пушкарчук // Український тиждень. – 2021. – № 16. – С. 52–55.

Родзінський В. В. Екологічні проблеми ядерної енергетики України. Пам’яті Чорнобиля / В. В. Родзінський // Все для вчителя. – 2012. – № 5/6. – С. 32–34.

Рой Ю. Чорнобиль: пам’ять, досвід, застереження / Ю. Рой // Надзвичайна ситуація. – 2017. – № 1. – С. 64–67.

Романчук А. В. Чорнобиль: гірка зірка Полин / А. В. Романчук // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 5. – С. 109–110.

Рядки, обпалені Чорнобилем... // Культура і життя. – 2014. – 25 квіт. – С. 13.

Середюк О. М. Радіація чи “радіофобія”? Журналістське розслідування Чорнобильської катастрофи 1986 року / О. М. Середюк. – Нововолинськ : Оснастка, [2018]. – 39 с.

Сирота О. Чорнобиль. Живий альбом / О. Сирота. – Київ : Основа-принт плюс, 2021. – 80 с. : іл.

Сливінська І. Чорнобиль – трагедія, яка не має повторитись / І. Сливінська // Безпека життєдіяльності. – 2016. – № 4. – С. 31.

Ступчук Л. Місце, де природа може бути собою : заповідник на радіаційно забрудненій території / Л. Ступчук // День. – 2020. – 11–12 груд. – С. 32.

Сулима М. Книжка з “Чорнобильської бібліотеки” : роздуми над книжкою: Світлана Йовенко “Любов під іншим місяцем” / М. Сулима // Дивослово. – 2015. – № 9. – С. 61–63: портр.

Сушко О. Зайві : до роковин Чорнобиля / О. Сушко // Українська літературна газета. – 2021. – 23 квіт. – С. 7.

Тарас Я. Мікрорентґени української пам’яті / Я. Тарас. – Львів : Апріорі, 2017. – 112 с. : іл.

Устінова І. І. Реінтеграція зони відчуження Чорнобильської АЕС на базі комплексу проектно-планувальних робіт / І. І. Устінова, М. М. Дьомін, Г. В. Айлікова // Український географічний журнал. – 2020. – № 4. – С. 11–18. – Бібліогр. в кінці ст.

Чорнобиль незворотний: світ змінився назавжди : 35 років потому. Про те, як аварія на ЧАЕС вплинула на безпеку, довкілля та людські життя, – у тематичній добірці “Урядового кур’єра” // Урядовий кур’єр. – 2021. – 24 квіт. – С. 1, 3–6 : iл.

Чорнобиль сьогодні : проблемні питання // Екологічний вісник. – 2020. – № 2. – С. 6–9 : іл.

Швець В. Чорнобиль – перший постріл останньої війни / В. Швець // Літературна Україна. – 2017. – 14 верес. – С. 6–7.

Шпак В. Цей фронт називався “Чорнобиль”: правда про найбільшу техногенну катастрофу потрібна насамперед усім нам / В/ Шпак // Урядовий курєр. – 2011. – 14 груд. – С. 1, 5.

Шовкошитний В. Чорнобиль: я бачив : повість / В. Шовкошитний. – 3-є вид. перероб. й доп. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 326 с.

Щербак Ю. Гіркі й болісні уроки Чорнобиля : до них через 37 років загострила увагу російська агресія проти України / Ю. Щербак // Урядовий кур’єр. – 2023. – 27 квіт. – С. 3.

Щербак Ю. М. Чорнобиль : докум. повість / Ю. М. Щербак. – Київ : Дніпро, 1989. – 222 с.

UA-ONLINE-TRAVELS: відвідуємо об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні (до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць)

 Всесвітня спадщина ЮНЕСКО – Історичний центр Одеси

Одеса – це місто, яке навіть у важкі часи зберігає свій неповторний шарм. У січні 2023 року Історичний центр міста-порту Одеса офіційно внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це визнання підкреслює виняткову архітектурну цінність та мультикультурний характер міста.

  PS Подорож до Одеси у 2026 році вимагає балансу між насолодою від архітектури та суворим дотриманням правил безпеки.

 Історичний центр Одеси було включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 25 січня 2023 року за прискореною процедурою через загрозу від російських обстрілів. Об'єкт отримав статус "під загрозою", що дозволяє залучити міжнародну технічну та фінансову допомогу для захисту та відновлення унікальної архітектури, зокрема Приморського бульвару, Оперного театру та Порту.👉 https://www.youtube.com/watch?v=8uDUFhtrdWM

Основні факти про об'єкт ЮНЕСКО в Одесі:

• Дата включення: 25 січня 2023 року на 18-й позачерговій сесії Комітету всесвітньої спадщини.
• Статус: Всесвітня спадщина під загрозою (Under Threat).
• Площа: Основна територія складає 618,54 га, буферна зона — 618,8 га.
• Ключові об'єкти: Ансамбль Приморського бульвару, Потьомкінські сходи, Театральна площа, Одеський оперний театр, вулиці Дерибасівська, Гоголя та морський порт.
• Межі: Планується розширення меж до Комплексної охоронної зони, що включає вулиці Старопортофранківську, Пантелеймонівську, Леонтовича та Лідерсівський бульвар.
• Значення: Визнання Одеси як унікального міста-порту, що розвивалося у XIX столітті під впливом європейських архітектурних стилів.

Навіщо було внесено: Це рішення забезпечує посилений захист культурної спадщини Одеси від руйнувань внаслідок російської агресії, зокрема після ракетних обстрілів, що пошкодили пам'ятки. ЮНЕСКО допомагає в оцінці пошкоджень та розробці планів відновлення.

Головні об'єкти спадщини ЮНЕСКО

• Ансамбль Приморського бульвару та Потьомкінські сходи: Це обличчя Одеси. Приморські (Потьомкінські) сходи з'єднують центр із морським вокзалом і є шедевром інженерної думки. У грудні 2025 року вони також увійшли до списку об'єктів під посиленим захистом ЮНЕСКО.
• Одеський національний академічний театр опери та балету: Справжня перлина необароко. Будівля опери офіційно перебуває під посиленим захистом з кінця 2023 року.
• Одеська обласна філармонія: Видатна пам'ятка архітектури, яка також отримала статус посиленого захисту разом з оперним театром.
• Будівля Кірхи (Церква Святого Павла): Духовний та архітектурний центр німецької громади, що входить до переліку об'єктів під міжнародним захистом.
• Музеї та бібліотеки:
• Одеський національний художній музей та Музей західного і східного мистецтва.
• Одеська національна наукова бібліотека — одна з найстаріших та найгарніших книгозбірень країни. 

Особливості зони захисту

Межі історичного центру постійно уточнюються. Наразі територія охоплює центральні вулиці, Театральну площу та частину порту (хоча були рекомендації щодо виключення порту з основної зони для полегшення її розширення до вулиці Успенської). 

Цей статус означає, що будь-яка руйнація цих об'єктів вважається злочином проти людства за міжнародним правом.

 Чи плануєте ви маршрут прогулянки, чи вас більше цікавлять умови відвідування музеїв зараз?  Архітектурні ансамблі? Театри? Культурні установи?

 Як подорожувати під час війни: Правила безпеки

1.    Комендантська година: Станом на 2026 рік рух містом заборонений у визначені нічні години (зазвичай з 21:00 або 00:00 до 05:00, уточніть актуальний час у Одеській міській раді). Порушення загрожує штрафами та затриманням поліцією.

2.    Повітряні тривоги: Не ігноруйте сирени. Заздалегідь встановіть застосунок «Повітряна тривога» та знайдіть найближчі укриття поруч із вашим готелем.

✋  Логістика та транспорт:

• Залізниця: Найбезпечніший спосіб дістатися. Квитки варто купувати на офіційному сайті Укрзалізниці.
• Перепустки: Для пересування під час комендантської години потрібна спеціальна перепустка, але звичайним туристам краще планувати прибуття та виїзд поза цим часом.

✋ Відвідування узбережжя: Доступ до пляжів може бути обмежений через мінну небезпеку. Користуйтеся лише офіційно відкритими та перевіреними зонами.

✋ Документи: Завжди майте при собі паспорт (фізичний або в «Дії»). Перевірка документів на блокпостах та вулицях є стандартною процедурою. 

Поради для мандрівників

• Сезон: Оптимальний час — травень-червень або «оксамитовий сезон» у вересні-жовтні.
• Їжа: Спробуйте місцеву кухню (форшмак, мідії, бички) у закладах на Дерибасівській або ринку Привоз.
• Екскурсії: Обирайте офіційних гідів, які знають, які об'єкти наразі доступні та де розташовані найближчі сховища. 
  

 За посиланням 👇 можна дізнатися про об'єкти культурної спадщини ЮНЕСКО Одеси в онлайн-режимі:

Тимофієнко В. І., Вечерський В. В., Сердюк О. М., Бобровський Т. А. Історико-містобудівні дослідження Одеси : [монографія] / за ред. В. Вечерського ; М-во культури і туризму України, Держ. служба з питань нац. культур. спадщини, НДІ пам'яткоохорон. дослідж. Київ : Фенікс, 2008. С. 132–153.URL:https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0002650.

 З історії заснування Одеси та інші цікаві події можна дізнатися в книгах нашої книгозбірні👏

     Пам'ятки архітектури та містобудування України : довід. Держ. реєстру нац. культ. надбанння / за ред.: А. П. Мардера, В. В. Вечерського. – Київ : Техніка, 2000. – 664 с.

   В бібліотеці університету Торонто можна поцікавитися книгою 👇

 Richardson T. Kaleidoscopic Odessa: History and Place in ContemporaryUkraine. Toronto : University of Toronto Press, 2008. 280 p.