середу, 26 квітня 2023 р.

Читомо. Цікаво. Креативно!

 

Серед фахових новинок, що є цікавими для ознайомлення – журнал «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика».

«Бібліотечний форум: історія, теорія і практика» – науковий, інформаційний журнал, щоквартальне фахове видання для бібліотекарів. У журналі публікуються результати наукових досліджень бібліотекознавців та дослідників у галузі бібліотекознавства.

# можна ознайомитися #№1 за 2023 рік.

Суворі реалії військової агресії росії поставили нові завдання перед бібліотеками  – актуалізація формування книжкових фондів та їх популяризація, інноваційні підходи та сучасні аспекти бібліотечної роботи з надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, волонтерська  діяльність, співпраця з благодійними організаціями, громадами.

Зміст

Бібліотеки і війна

Науково-дослідна робота бібліотек

Інтернет технології в бібліотеках

Біблітечно-бібліографічне обслуговування

Мережа бібліотек

Проєктна діяльність бібліотек

Науково-методична робота

Історичні розвідки бібліотек

Видатні бібліотекарі, бібліографи

Ювілеї бібліотек

Пам’ятаємо

Літературна сторінка

Тримаємо волонтерський фронт та впевнено крокуємо до Перемоги!

✋https://libraryforum.info/number_of_journal/83  

суботу, 22 квітня 2023 р.

Всесвітній день книги і авторського права

 Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.

Іван Франко

 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

    У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно.

Нині Всесвітній день книги й авторського права святкують у 190 країнах світу. Окрім цього, існує ще одна традиція у сьогоднішнього свята — щорічно, починаючи з 2001 року, в цей день називається місто, якому присвоєно звання Світової столиці книги (присуджується на 1 рік). Такими вже були Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турин, Богота, Амстердам, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван.

У відбірковий комітет входять представники ЮНЕСКО та трьох міжнародних професійних книговидавничих організацій — Міжнародного союзу видавців, Міжнародної федерації книгопродавців та Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ.

Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.

Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ. Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права! 


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0  

четвер, 20 квітня 2023 р.

Європейська весна

 18 квітня у Центрі європейської інформації при Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки за підтримки Департаменту молоді та спорту Луцької міської ради відбувся майстер-клас «Європейська весна». 

Учасниками заходу стали діти військових, соціально незахищених верств населення, ВПО, Євроклуб Луцького ліцею № 22. Координатор молодіжних програм та майстриня Ліна Басюк продемонструвала свої вміння рукоділля та навчила відвідувачів майстер-класу робити красиві і унікальні вовняні вироби. Також вона розповіла дітям про те, що валяння вовни – це давня техніка рукоділля і його зазвичай обирають для створення об’ємних речей, таких як м’які іграшки, сувеніри, прикраси.

Крім того, учасники отримали літературу про ЄС, карти ЄС та проєвропейські листівки від Представництва Європейської Комісії у м. Бонні (Німеччина).

У підсумку всім учасникам вдалося вправно втілити творчий задум та провести час в дружній і гостинній атмосфері.

 





 http://lutsk.ukrcei.org/

 

Біографія&Бібліографія

  Народилися сьогодні #  : 20 КВІТНЯ

 ДОСІНЧУК-ЧОРНИЙ

Микола

20.04.1918, с. Кураш, нині Дубровицького р-ну Рівненської обл. — 03.07.1999, Нью-Йорк, США

видавець, публіцист, громадський діяч, засновник, редактор і видавець журналу ``Бандура``

 Мико́ла Володимирович Досінчу́к-Чо́рний (20 квітня 1918, Кураш — 3 липня 1999, Нью-Йорк) — пропагандист українського кобзарства і бандури, меценат.

Біографія

Народився 20 квітня 1918 року в с. Кураш, сьогодні — Дубровицький район, Рівненської області. Був сином православного священика — о. Володимира Досінчука і Пелагії (з дому Король), який служив в Кураші, Чайчинцях і Старому Чарторійську. Його дідо був родом з с. Великий Ключів, що на Коломийщині.

Як наймолодший син, по сімейній традиції, Микола Досінчук-Чорний в Кременці студіював Богословія, але через участь у українському державницькому русі, більше часу прожив у Львові та Яворові. Був активним учасником спротиву польським окупантам у боротьбі за Україну на території Галичини. В червні 2003 року, Спілка Кобзарів у Львові відкрила меморіальну дошку на будинку № 36 на Площі Ринок, де в 1937-38 рр. жив Микола Досінчук-Чорний. В 1944 р. — покинув свою батьківщину. Закінчив магістерку з права, якійсь час студіював медицину в Німеччині, але в Америці (з 1950 р.) набув інженерський фах і працював технічним дизайнером.

В 1953 році, Микола Досінчук-Чорний оженився зі Стефанією Дерев'янка (родом зі Солотвини, Богородчанського району, Івано-Франківської області), яка стала його правою рукою. Свої надзвичайні організаторські здібності, Микола Досінчук-Чорний перше приклав в організації вистав художних творів, з яких дохід з продажу мистецьких робіт був призначений підтримці української православної семінарії в Канаді.

Він був активним членом різних культурних та політичних організацій і великим патріотом, але вирішив присвятити своє життя розвитку кобзарського мистецтва. Він від душі любив цей наш притаменний національний інструмент бандуру, бо це серце і душа історії України. Він вважав бандуру другим національним символом після тризубу та вістункою української долі. Так і покійний її любитель Микола Досінчук-Чорний став вістуном на американському континенті, а відтак всіх континентів українського поселення, пов'язавши всіх кобзарів бандуристів в цілому світі в одну могутню кобзарську родину. Школа Кобзарського Мистецтва в Ню Йорку була заснована в 1973 році в домі Миколи Досінчука-Чорного.

Доньки Ірина та Лідія були серед перших студентів, а згодом і викладачами. Скільки то української молоді пройшли через Школу Кобзарського Мистецтва в Ню Йорку, та брали участь в різних семінарах. Небесний звук золотострунної бандури чарував їх. Їх навчали славні бандуристи як о. Сергій Кіндзерявий-Пастухів, Володимир Юркевич, Юліян Китастий та інші випускники славетного маєстра Григорія Китастого, так і його самого особистого. Американська публіка вітала їх з великою пошаною, бо виступали на сотках різних концертах і то у дуже престижних місцях, як наприклад на засвіченню ялинки в Рокефелер Центрі, в Лінкон Центрі, в катедрі св. Патрика численні рази — включно з вітанням Папи Івана Павла ІІ, де вони були вибрані від всіх найкращих етнічних ансамблів міста Ню Йорку. Виступали в залах Бродвею, в ООН, та брали участь в святкуванні 200-ліття США та багатьох міжнародних заходів.

В 1984 році, Микола Досінчук-Чорний організував великий концерт з участю понад 130 бандуристів з Америки, Канади та Європи. За всі виступи одержали похвальну грамоту від мера міста Ню Йорку. Микола Досінчук-Чорний це саме зробив і в далекій Бразилії, коли зібрав кошти від підприємців і людей доброї волі, щоби вислати 300 бандур разом з інструкторами щоби там найкраще прийнялося кобзарське мистецтво, і граючи на бандурі завчили українські пісні, а в піснях історію свого українського народу.

Покійний Микола Досінчук-Чорний присвятив 30 років наполегливої праці, а видаючи журнал «Бандура» через 20 літ проробив колосальну роботу у цій чудовій своєрідній галузі української культури що є великим вкладом у її скарбницю. Журнал «Бандура» був своєрідним продовженням Кобзарського листка, який видавався раніше при ШКМ. Бандурист віртуоз Василь Ємець подав ідею створення повноцінного журналу, і Микола Досінчук-Чорний виконав це завдання. Після проголошення незалежности України, він часто подорожував по Україні, відвідуючи кобзарів, бандуристів, ансамблів, діячів та описував їхню діяльність в пресі діаспори та в журналі «Бандура».

Помер 3 липня 1999 року, в місті Нью-Йорку. Похований на українському цвинтарі в м. Баунд Брук, Н.Дж.

На початок 2018 у Львові меморіальна таблиця була усунута з фасаду при відкритті ресторану "36 По" керівником РУХу Григорієм Козловським, який назвав ресторан на честь Юзефа Понятовського, який там зупинявся. 

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA-%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 

http://biography.nbuv.gov.ua/components/search_uba/ggl_srch.php?q=%D0%94%D0%9E%D0%A1%D0%86%D0%9D%D0%A7%D0%A3%D0%9A-%D0%A7%D0%9E%D0%A0%D0%9D%D0%98%D0%99 

вівторок, 11 квітня 2023 р.

Поточні бібліографічні списки

     Бібліографічні списки, акумулюючи, як правило, найбільш цінну бібліографічну інформацію з теми дослідження, набувають тим самим суттєвого значення для функціонування й подальшого розвитку наукових комунікацій. Інформація, що міститься у бібліографічних списках, усе активніше використовується в інформаційно- пошукових системах.

До вашої уваги поточні бібліографічні списки інформування читачів  за темами:

  • «Європейська інтеграція: крок за кроком» 
 http://ounb.lutsk.ua/ec.html
  •  «Соціальна політика. Соціальний захист в умовах воєнного стану» 
http://ounb.lutsk.ua/cp.html 
  •  «Об’єднані територіальні громади: аспекти розвитку»  
http://ounb.lutsk.ua/otg.html

понеділок, 10 квітня 2023 р.

Біографія&Бібліографія

 Народилися сьогодні #  : 10 КВІТНЯ

ГАВРИЛЮК

Олександр Якимович
[псевд. — Вольний О., Холмський А.]

10(23).04.1911, с. Заболоття Бєльського пов. Седлецької губ., нині Польща — 22.06.1941, Львів

письменник, підпільник, член Львівської організації СПУ та її правління (від 1940), директор Львівської філії Літфонду

ГАВРИЛЮ́К Олександр Якимович (псевд.: О. Вольний, А. Холмський; 10(23). 04. 1911, с. Заболоття Бєльс. пов. Седлец. губ., нині Польща – 22. 06. 1941, Львів) – письменник. Батько Михайла, брат Анастасії Гаврилюків. 1929 за участь у рев. діяльності заарешт. У тюрмі написав перший вірш «Спогади політв’язня» та оповідання «Прощайте». Брав активну участь у діяльності КП Зх. Білорусі. Один із організаторів та учасник Антифашист. конгресу діячів культури 1936 у Львові. Неодноразово заарештовувала польс. влада, двічі сидів у концтаборі в Березі Картузькій (нині м. Береза, Білорусь). Був чл. літ. орг-ції «Горно» (1929), співроб. ж. «Вікна» (1927– 32). «Поема про петлю» (1932), поеми «Пісня з Берези» (1937), «Львів» (1939; опубл. – Л., 1953), низка оповідань, повість «Береза» (1939–41; опубл. – Л., 1946) перейняті пролетар. ідеологією, рев. пафосом. Відомий як публіцист і літ. критик (ст. «Пальці на горлі», «Учімося розуміти і сприймати поезію»). Автор брошури «Пани і паничі над “Кобзарем”» (Л., 1936; тираж конфісковано), ст. «Кобзар стереже» // «Знання», 1936, № 2, «Невмируще слово» // «Вільна Україна», 1941, 9 берез. та ін. Від 1940 чл. Львів. орг-ції СПУ та її правління, дир. Львів. філії Літфонду. Загинув під час бомбардування Львова нім. авіацією. За життя Г. видано оповідання «Наївний мурин» // «Вікна», 1930, № 11 і зб. «Поезії» (К., 1941).

     Гаврилюк Олександр Якимович // Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба та ін. – Київ, 2006. – Т. 5 : ВОД–ГН. – С. 269.

Нові надходження

Серед фахових новинок, що є цікавими для ознайомлення – журнал «Бібліотечний форум: історія, теорія і практика» .

«Бібліотечний форум: історія, теорія і практика» – науковий, інформаційний журнал, щоквартальне фахове видання для бібліотекарів. У журналі публікуються результати наукових досліджень бібліотекознавців та дослідників у галузі бібліотекознавства.

# можна ознайомитися #№1 за 2023 рік.

Суворі реалії військової агресії росії поставили нові завдання перед бібліотеками  – актуалізація формування книжкових фондів та їх популяризація, інноваційні підходи та сучасні аспекти бібліотечної роботи з надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, волонтерська  діяльність, співпраця з благодійними організаціями, громадами .

Зміст

Бібліотеки і війна

Науково-дослідна робота бібліотек

Інтернет технології в бібліотеках

Біблітечно-бібліографічне обслуговування

Мережа бібліотек

Проєктна діяльність бібліотек

Науково-методична робота

Історичні розвідки бібліотек

Видатні бібліотекарі, бібліографи

Ювілеї бібліотек

Пам’ятаємо

Літературна сторінка

Тримаємо волонтерський фронт та впевнено крокуємо до Перемоги!
 https://libraryforum.info/number_of_journal/83

********************************************************



Вісник Книжкової палати : наук.-практ. журн. / Книжкова палата України. – 2023. – № 2. – 52 с.

 Зміст

·        Соціокомунікаційні технології

·        Рецензії

·        Бібліотечна справа

·        З архіву Книжкової палати України

·        Видатні діячі та визначні події

·        За рубежем

 У цьому номері журналу є багато цікавого

про  соціальну взаємодію в інтегральному розвитку суспільства;

про рекламну діяльність;

про комікси як окремий складник медіапростору;

про  особливості змісту та технологій висвітлення інформаційних ресурсів мережі освітянських бібліотек в умовах воєнного стану;

про діяльність бібліотек за рубежем.

 

Нові надходження

Черговий науковий доробок відділу пресознавства – науково-довідкове видання "Газети національних спільнот України 1988–2004 років у ф...