Енциклопедії незалежної України # віртуальна книжкова виставка до Дня Незалежності України

… з відродженням
української державної незалежності
комплекс меншовартості
безповоротно зникне, бо українці –
таки один із найбільш обдарованих
від Бога народів…

«Українська мала енциклопедія»

 

Енциклопедична справа в Україні має давню традицію. Серед видання найважливіших енциклопедій України – Українська загальна енциклопедія, Енциклопедія українознавства, Українська мала енциклопедія…і з'являється нова енциклопедія – Енциклопедія Сучасної України.

На віртуальній виставці «Енциклопедії незалежної України» представлено універсальні енциклопедії: «Енциклопедія Сучасної України», «Енциклопедія українознавства» та галузеві: «Енциклопедія історії України», «Велика українська юридична енциклопедія», «Українська музична енциклопедія». Окрасою віртуальної енциклопедичної виставки є перевидання «Української малої енциклопедії» Євгена Онацького, з якого уже вийшло два томи цієї унікальної праці.

Віртуальна книжкова виставка «Енциклопедії незалежної України» сприятиме об’єднанню інтелектуального потенціалу дослідників у галузі енциклопедистики, представників органів виконавчої влади, навчальних закладів, громадських та видавничих організацій для розширення горизонтів енциклопедичної справи.


Розділ 1

Україна на сторінках енциклопедичного видання ЕСУ

Наймасштабнішим сучасним проєктом з видання паперових енциклопедій є Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ) — багатотомне енциклопедичне видання про Україну у всіх вимірах від початку 20 століття до сьогодення. ЕСУ є загальною енциклопедією за певний визначений період. Ця енциклопедія з'являється вперше у вільних умовах незалежної Української Держави, редакція звертала належну увагу на статті, пов'язані з новим явищем – Українською Державою, її атрибутами, значну увагу приділено тим ділянкам, які не були толеровані чужими режимами або не були висвітлені. Приділено належну увагу політиці і політичній думці, різним державним структурам та родам діяльності, які не існували або були ворожими для українства. Енциклопедія подає цілісний образ новітньої України в подіях, інституціях, установах, родах діяльності, поняттях, персоналіях. Охоплює всі сфери життя в Україні, відображає сучасні погляди на історичні події та постаті. Водночас ЕСУ стане підґрунтям для створення багатотомної фундаментальної національної енциклопедії — Української Універсальної Енциклопедії. ЕСУ – це спільний проєкт Національної академії наук України та Наукового товариства імені Шевченка.  
👉 Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Координац. бюро (Ін-т енцикл. дослідж.), НТШ ; [відп. секр. М. Г. Железняк] – Київ : Координац. бюро Енцикл. Сучасн. України (Ін-т енцикл. дослідж.) НАН України, 2001 – .

Т. 1. : А. – 2001. – 823 с.
Т. 2. : Б–Біо. – 2003. – 871 с.
Т. 3. : Біо–Бя. – 2004. – 695 с.
Т. 4. : В–Вог. – 2005. – 699 с.
Т. 5. : Вод–Гн. – 2006. – 727 с.
Т. 6. : Го–Гюн. – 2006. – 711 с.
Т. 7. : Ґ–Ді. – 2007. – 707 с.
Т. 8.
: Дл–Дя. Додаток А– Ґ – 2008. – 715 с.

Т. 9
: Е–Ж. – 2009. – 711 с.
Т. 10 : З–ЗОР. – 2010. – 710 с.
Т. 11 : Зор–Как. – 2011. – 712 с.
Т. 12 : Кал–Киї. – 2012. – 711 с.
Т. 13 : Киї–Кок. – 2013. – 711 с.
Т. 14 : Кол–Кос. – 2014. – 767 с.
Т. 15 : Кот–Куз. – 2014. – 711 с.
Т. 16 : Куз–Лев. – 2016. – 711 с.
Т. 17 : Лег–Лощ. – 2016. – 711 с.
Т. 18 : Лт–Малицький. – 2017. – 710 с.
Т. 19 : Малиш–Медицина. –  2018. – 688 с.
Т. 20 : Медична–Мікоян. – 2018. – 688 с.
Т. 21 : Мікро–Моя. – 2019. – 712 с.
Т. 22 : Мр–На. – 2020. – 712 с.
Т. 23 : Нґ–Ня. – 2021. – 830 с.
Т. 24 : О. – 2022. – 942 с.

 

   Розділ 2.

Енциклопедії історії України – читаємо онлайн та офлайн!

Енциклопе́дія істо́рії Украї́ни (ЕІУ) — десятитомна чорно-біла ілюстрована енциклопедія з історії України. Видана українською мовою в 2003–2013 роках у Києві, у видавництві «Наукова думка», під егідою Інституту історії України Національної академії наук України, під головуванням Валерія Смолія. У 2018–2021 роках видані три додаткові томи.

У 1997 з ініціативи Інституту історії України НАН України Президія НАН України ухвалила постанову «Про підготовку фундаментальної „Енциклопедії історії України“ у формі п'ятитомного видання. В енциклопедії представлено відомості про видатних громадських діячів, учених, діячів культури та мистецтва, освіти, основні історичні події України, охарактеризовано життя українців в інших державах, надано відомості про окремих видатних людей планети, тим чи іншим чином пов'язаних з Україною (при цьому цей зв'язок висвітлено у статтях) та про вчених, які істотно вплинули на розвиток історичної науки. ЕІУ є працею великого колективу науковців України, в якій підбито підсумок здобуткам національної історіографії.
ГО «Вікімедіа Україна» отримала дозвіл Інституту історії України НАН України на поширення матеріалів, розміщених на сайті 👉http://history.org.ua на умовах ліцензії CC BY–SA. Уже сьогодні для вільного використання у статтях Вікіпедії доступні за адресою : 
 
7783 повних текстів статей Енциклопедії історії України (ЕІУ) при загальному обсязі ЕІУ 13 123 статей. Незабаром для вільного доступу будуть доступні всі матеріали сайту Інституту історії. 
 
👉 Енциклопедія  історії  України  / редкол.:  В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України, Інститут історії України ; ред.  В. М. Литвин. – Київ : Наук. думка, 2003 – .      

Т. 1 : А–В. – 2003. – 688 с.
Т. 2
: Г–Д. – 2004. – 528 с.

Т. 3
: Е–Й. – 2005. – 672 с.

Т. 4
: Ка–Ком. – 2007. – 520 с.

Т. 5
: Кон–Кю. – 2008. – 568 с.

Т. 6
: Ла– Мі. – 2009. – 772 с.

Т. 7
: Мл–О. – 2010. – 712 с.

Т. 8
: Па–Прик. – 2011. – 508 с.

Т. 9
: Прил–С. – 2012. – 944 с.

Т. 10
: Т–Я. – 2013. – 770 с. 


  Розділ 3.

«Українська мала енциклопедія» – цілісність слова і думки

«Українська мала енциклопедія» – унікальний  авторський твір профессора Євгена Онацького. Виконана протягом десяти років однією людиною, вона вражає цілісністю слова і думки. ЇЇ автор наш співвітчизник, уродженець Глухова  Чернігівської губернії, громадський діяч, журналіст, працівник аппарату Української Центральної Ради, який емігрував до Аргентини. Українська мала енциклопедія – це правдива книжка про Україну, народ, її звичаї та національних героїв. Видання 16 книжок побачило світ  в Буенос–Айресі в 1957–1967 рр. , нині,  укладені в чотири томи, прийшли до українського читача. 

У першому томі подано 1910 статей. У другому  вміщено 2322 статті.

В них потрактовано теми переважно суспільних наук, оскільки вони торкаються проблем української духовної культури – етики, релігії, філософії, вірувань, забобонів, символіки, народної творчості, історії, літератури.
 
👉 Онацький Є. Українська мала енциклопедія / Є. Онацький ; упоряд., ред. С. Білокінь. – Київ : Пульсари, 2016  – .    

Т. 1 : А–І. – 2016. – 562 с.
Т. 2
: Ї–На. – 2018. – 524 с.

 

  Розділ 4.

Українські енциклопедії – акумулятори знань для широкого кола читачів

Мета українських енциклопедій – зібрати знання, розсіяні світом, привести їх у систему, зрозумілу для людей, що нині живуть, і передати тим, хто прийде після нас, з тим, щоб праця попередніх століть не стала марною для століть наступних, і щоб наші нащадки, збагачені знаннями, стали добрішими і щасливішими, і щоб ми не канули у вічність, не зумівши послужити майбутнім поколінням. Енциклопедії залежно від обсягу умовно поділяють на великі (понад 12 томів), малі (7–12 томів), короткі (4–6 томів) та 1–3-томні, які переважно називають енциклопедичними словниками або довідниками. Енциклопедія є видом навчальної літератури, офіційне підтвердження доцільності їх використання у навчально–виховному процесі в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно–технічних навчальних закладах України. Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших довідкових видань науковою достовірністю, ґрунтовністю, вивіреністю інформації, певною мірою «бездискусійністю».

 Різноманіття українських енциклопедій вражає.

Запрошуємо користувачів нашої книгозбірні для ознайомлення та використання енциклопедичних видань в науковій та творчій праці, інтелектуальному відпочинку.

 
👉 Енциклопедія консервування / авт.-упоряд. І. О. Сокол. – Харків : Фоліо, 2005. – 480 с.
Енциклопедія курйозів. Т. 1. (від А до К) / упоряд. А. Косянчук. – Львів : ФІРА–люкс, 1997. – 88 с.
Енциклопедія освіти  / ред. В. Г. Кремень. – Київ : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
Енциклопедія соціогуманітарної інформології. Т. 1 / ред. К. І. Беляков. – Київ : Гельветика, 2020. – 472 с.
Енциклопедія сучасного школяра : пер. з італ. / авт. тексту М. Лауро. – Київ : Махаон–Україна, 2016. – 255 с.
Енциклопедія трипільської цивілізації : в 2 т. / ред. кол. Л. М. Новохатько. – Київ : Укрполіграфмедіа, 2004 – . 
Т. 1,
кн. 1 / Н. Б. Бурко, М. Ю. Відейко, В. О. Дергачов. – 2004. – 703 с.
Енциклопедія трипільської цивілізації : в 2 т. / ред. кол. Л. М. Новохатько. – Київ : Укрполіграфмедіа, 2004 – .    
Т. 2
/ В. І. Балабіна, Т. Д. Бєлановська, Т. А. Бобровський. – 2004. – 656 с.
Кривенко О. А.
Енциклопедія нашого українознавства : енциклопедія / О. А. Кривенко, В. П. Павлів. – 2-ге вид., випр. і доп. – Київ : Дух і літера, 2003. – 140 с.
Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – КИЇВ : Академія, 2007. – (Енциклопедія ерудита).  
Т. 1
: А(аба)–Л(лямент) / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – 2007. – 608 с. – Алф. покажч.:  с. 589–607 .
Літературознавча енциклопедія : у 2 т. – Київ : Академія, 2007. – (Енциклопедія ерудита).  
Т. 2
: М (Маадай–Кара)–Я (я–форма) / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – 2007. – 622 с. – Алф. покажч.: с. 600–622.
Психологічна енциклопедія : А–Я / О. М. Степанов. – Київ : Академвидав, 2006. – 424 с. – (Енциклопедія ерудита).
Святенко Ю. Б. Кімнатне квітникарство / Ю. Б. Святенко. – Харків : Веста, 2009. – 160 с.
Соціологічна енциклопедія : А–Я (аборигени–яременко) / уклад. В. Г. Городяненко. – Київ : Академвидав, 2008. – 456 с. – (Енциклопедія ерудита).
Шмагало Р. Енциклопедія художнього металу / Р. Шмагало. – Львів : Апріорі,Т.
II : Художній метал України XX – поч. XXI ст. – 2015. – 275 с. 

 


  Ознайомитися з списком українських енциклопедій можливо за посиланням:

http://surl.li/hnzreh

Немає коментарів:

Дописати коментар

Біографія &бібліографія # ДМИТРО ДОНЦОВ

 Сьогодні народилися # 10 вересня ДОНЦОВ Дмитро Іванович   17(29).08, за ін. даними, 29.08(10.09).1883 , м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. —...