Народилися сьогодні # 16 грудня: Марія Губко (1968–1995)

Губко

Марія Олексіївна

ГУБКО́ Марія Олексіївна (16. 12. 1968, Київ – 12. 04. 1995, там само) – поетеса і перекладачка. Дочка О. Губка. Закін. Київ. пед. інститут іноз. мов (1990), де й працювала викл. англ. мови. Відвідувала літ. об’єдн. «Радосинь» при НСПУ. Посмертно опубл. поет. зб. Г. «Так навесні ридає талий сніг» (1996), «Так рано свеча догорела» (2004), «Гусі-лебедзі ляцяць» (білорус. перекл.), «Гуси-гуси-лебедята, візьміть мене на крилята! Вірші для дітей» (обидві – 2005); переклади з рос., англ., нім., польс. мов, які вміщені у кн. «Перемога приходить запізно» (2006). Усі книги опубл. у Києві.

Чередниченко Д. С. Губко Марія Олексіївна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн]  / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=32229.

Чередниченко Д. С. Губко Марія Олексіївна // Енциклопедія Сучасної України / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. ; НАН України, НТШ. – Київ,  2006. – Т. 6. – С. 581. 

 Губко М. О. Так навесні ридає талий сніг : поезії / М. О. Губко. – Київ : Юніверс, 1996. – 64 с.

Марія Губко
УКРАЇНІ
1991 р.
Воскресни, мати-Україно!
Нарешті звільнення прийшло.
Хай заквітчає цвіт калини
Твоє скривавлене чоло.
Хай ллється мова солов'їна,
Не замовкає у віках.
На крилах зранених полине
На волю випущений птах.
А ті, хто в час наруги лютий
Усе життя віддав тобі –
Нехай їм пам'ятником будуть
Твої тополі голубі.
Хай, як барвінок синій-синій,
На попелищі пророста
Моя безсмертна УКРАЇНА,
Вітчизна синьо-золота!

 У передмові до книги «Гуси-лебеді, зачекайте…» Дмитро Чередниченко написав : «... У віці 26 років не стало Марії Губко, талановитої поетеси і перекладачки, світлої постаті, котра так тонко помічала красу навколишнього світу й оспівувала її. Через те чорнобильське лихо стількох уже не вберегли, аж моторошно…Відлетіли її гуси-лебеді… А людям пам'ятати все про неповторний талановитий голос і шанувати, як належить цивілізованим… Ось і ця збірка хай буде віночком на світлу пам'ять Марії!».

До вашої уваги, переклад Марії Губко:
  Томас Мур
Вечірній дзвін
Вечірній дзвін, вечірній дзвін,
Далекий спомин кличе він.
Про рідний край, про юні дні,
Коли він вперше чувсь мені.
Пролинув той веселий час,
Того, хто жив, нема між нас.
В могилу, де спочинув він,
Не доліта вечірній дзвін.
Колись, як прийде мій кінець,
Почує дзвін новий співець
І вознесе між; цих долин
Хвалу тобі, вечірній дзвін.

Джерело: Літературна Україна. – 2003. – 13 лют.